Ми почали, як завжди, з теорії. Теорія супроводжувала нас весь час. Час, коли ми вже грали, коли думали, як будувати мізансцену або вирішували, чому головний герой не зможе вбити людину. Кожен написав свою історію, кожен спробував бути драматургом і кожен почув, як її доопрацювати. Ми вибрали три історії з дванадцяти. Усі різні, усі яскраві.
Світло, звук — ми почали. Куліси, завіса, костюми і напруження, яке трохи душить, але ніхто не бачить тебе за тими кулісами.
Ти знаєш, що ти робиш, але страх…
Усі на сцені, ми посміхаємось і так раді, що все закінчилося. Ми спробували, ми скуштували і зрозуміли. Ми не маємо освіти, а вже зробили те, що роблять люди з десятирічним стажем. На якийсь короткий час усі спробували, як це — бути актором, драматургом, режисером, автором, продюсером. Ми почали розуміти деталі, які оточують нас.
Дивно, але театру в житті багато.
Автор: Олександра Гура, 11 клас
