Для самостійного визначення рівня готовності дитини до школи існує кілька способів.
По–перше, зверніть увагу на таке: чи вміє дитина зосереджувати свою увагу, наприклад, коли відповідає на питання або робить опис картинки, які речення вона використовує в своїй мові: поширені або прості, чи не порушена будова речень; яка її мова: плавна чи переривчаста.
Коли дитина розглядає картинку, запитайте її: «Розкажи, що тут намальовано?» Спостерігайте, як дитина вимовляє звуки: чітко чи, навпаки, поспішає і половину звуків пропускає; чи вміє вона плавно та виразно читати вірші напам’ять; чи вміє копіювати зразок, наприклад фразу: «Я іду до школи»; чи спроможна намалювати людину (бажано, усі частини тіла); чи може запам’ятати 4-5 слів на слух, а потім відтворити їх. У різних школах завдання можуть варіюватися.
Рівень готовності дитини до навчання у школі можна визначити за допомогою таких параметрів:
Досить розвинене мислення:
1. Вміє лічити усно.
2. Знає послідовність чисел (розуміє, що число «перед будь-яким» знаходиться зліва від нього в числовому ряду, а число «після нього» – праворуч від нього в числовому ряду).
3. Знає кольори та форми.
Досить розвинене мовлення:
1. Вміє будувати речення.
2. Правильно вимовляє усі звуки.
3. Вміє виразно читати напам’ять.
Готовніть дитини до навчання у школі можна визначити за допомогою таких завдань:
1. Намалюйте будь-які візерунки, які складаються з геометричних фігур, або елементів маленьких літер, або 2-3 простих слів, і попросіть максимально точно повторити ці зображення із дотриманням розміру, форми тощо. Для геометричних фігур зручно використовувати папір у клітинку, для елементів маленьких літер або слів – нелінійований папір. Із такою діяльністю вашій дитині доведеться зустрічатися у школі щодня. Це і списування з дошки у класі, і виконання домашнього завдання за підручником. Перевірте разом з дитиною, наскільки точно візерунок відповідає зразку.
2. Проведіть аналогічну роботу. На папері в клітинку малюк має намалювати геометричний візерунок під вашу диктовку. Диктуйте просто по клітинках від початкової точки, використовуючи слова: «угору», «униз», «ліворуч», «праворуч». Візерунок може бути будь-яким. Доцільно у цьому диктанті використовувати і лічбу. Простежте за координацією рухів руки (щоб малюк не відривав олівець від аркуша паперу). Коли закінчите диктувати візерунок, попросить дитину продовжити малюнок самостійно, у повній відповідальності до того, що зроблено під диктовку. Перевірте разом з дитиною, наскільки точно співпадають малюнок під диктовку і виконаний самостійно.
3. Попросіть дитину намалювати фігуру людини. Зверніть увагу, чи всі частини тіла зображені на малюнку: голова, риси обличчя, шия, руки, на руці 5 пальців, тулуб, ноги, одяг. Якщо дівчинка намалювала жіночу фігуру, а хлопчик – чоловічу, це свідчить про хорошу статеву ідентифікацію, тобто здатність ототожнювати себе з певною статтю.
Пам’ятайте, що таку роботу важливо здійснювати на емоційно-позитивному фоні. Намагайтеся не допомагати дитині. Обмежтеся фразами: «Подивися уважно», «Малюй так, як зможеш», «У тебе обов’язково усе вийде».
